Інтерв'ю з редактором газети "Гуцульський край"
Розмовляйте з дітьми, щоб з ними не розмовляв логопед.
Газета «Гуцульський край», №48 від 2 грудня 2022 року.
Питання-відповіді
1. Дуже часто батьки задумуються до кого звертатися за допомогою: до логопеда чи до дефектолога. Поясніть, будь ласка, у чому відмінності роботи цих спеціалістів?
Дітей із різними мовленнєвими порушеннями навчає правильно говорити вчитель-логопед. Логопед займається постановкою звуків, відтворенням складової частини слова, будовою фрази та розвитком зв’язного мовлення. Розвиває усі підсистеми мовлення: синтаксичну, морфологічну, лексичну і фонематичну. Але є діти із тяжкими мовленнєвими порушеннями, які не тільки не вміють говорити, а ще й не розуміють зверненої мови. У таких дітей страждає сенсорна сторона мовлення. Це діти із сенсорною алалією, сенсорно-моторною алалією, аутизмом. З такими дітьми спочатку чи паралельно працює вчитель-дефектолог. Він навчає дітей розуміти мовлення.
2. За якими ознаками батьки можуть визначити, що у дитини є проблеми із мовленням?
Мовлення розвивається до трьох років. Дворічна дитина говорить короткими фразами. Трьохрічна дитина у своєму мовленні користується простими реченнями. Вміє вимовляти усі звуки, крім шиплячих та сонорних. Шиплячі звуки появляються від 4 до 5 року життя дитини. Сонорні звуки появляються в мовленні дитини від 5 до 6 року життя дитини.
Отже, якщо дитина не вміє висловити свою думку реченням, переставляє склади у словах, пропускає склади чи звуки у словах, не відмінює слова, нечітко вимовляє усі звуки згідно свого віку, це означає, що у дитини є затримка мовленнєвого розвитку.
3. Зараз все більше дітей у яких діагностується порушення мовленнєвого розвитку. Як Ви гадаєте, з чим це пов’язано?
Перш за все – це є педагогічна занедбаність. Часто батьки у домашніх справах забувають про своє чадо. Мало спілкуються із дитиною. Тішаться, коли малюк проводить час перед телевізором чи комп’ютером. Та чи усвідомлюють, що ані телевізор, ані комп’ютер не вимагають у дитини мовлення? Цю причину я би виділила як найголовнішу. Далі, збираючи анамнези немовленнєвих дітей, можу сказати, що на розвиток мовлення часто впливають такі фактори: асфіксії при народженні, родові травми та травми голови у перші роки життя та спадковість.
4. Чи є різниця у розвитку мовлення хлопчиків та дівчаток?
Статистика показує, що немовленнєвих хлопчиків більше ніж дівчаток. Факт залишається фактом - різниця є, але немає єдиної думки, якому саме фактору цю різницю приписати: особливостям розвитку мозку і організму тієї чи іншої статі, чи все-таки особливостям раннього виховання. Швидше за все, істина десь посередині. Нам же, дорослим, досить просто знати, що середньостатистична двадцятимісячна дівчинка має словниковий запас у два рази більший, ніж середньостатистичний двадцятимісячний хлопчик. А раз словник в два рази більше, то і мовного досвіду у дівчаток в цьому віці накопичується більше. Таким чином, завдяки життєвому досвіду, ми знаємо, що дівчатка раніше починають говорити: у них - у відповідному віці - більш чітка і правильна вимова, в мовленні раніше з'являються речення.
5. Як допомогти розговоритися малюкам? Які б Ви порадили ігри на розвиток мовлення?
Отже, коли і з чого починати? Відповідь дуже коротка і дуже проста: якомога раніше і з найпримітивнішого. І перша вправа, яка позитивно впливає на мовлення дитини це – колисання! Колишіть свою дитину на руках, співайте їй, щоб дитина відчувала вашу вібрацію голосу, а в подальшому могла відтворити її. Бо потім, вашу дитину у 5 років буде колисати логопед, щоб сформувати ритміко-інтонаційну сторону мовлення.
Можливо, ані мами, ані бабусі ніколи не замислювалися над тим, що вони на підсвідомому рівні з перших днів життя малюка починають розвивати рухи його ручок. Пригадайте, коли він був зовсім крихітним, у нього був добре розвинений хапальний рефлекс. Ручки завжди затиснуті в кулачки. Хіба ви не намагалися їх розтиснути? Адже це вже перша, найдоступніша для його віку вправа! Перше підстригання нігтиків — цей процес також проводиться досить-таки рано. Для того щоб здійснити цю складну процедуру, мама тривалий час тримає у руках кожен пальчик, тим самим масажуючи його подушечку.
Найосновніші вправи, з яких починається уся дрібна моторика:
- вправи: « Заєць», «Коза» ( спочатку: два «зайчика», дві «кози», потім : «коза» справа, «заєць» зліва) - сприяють формуванню пози пальців, сконцентрованості та переключенню уваги);
- долоні вверх, долоні вниз ( сховали-показали) , одна долоня закрита, друга долоня відкрита (вправу виконуємо із підніманням рук над поверхнею (столом, партою) вправа сприяє зосередженості та переключенню уваги);
- кулаки-долоні та кулак - долоня (потрібно ускладнювати вправу: піднімати руки вверх і опускати вниз – сприяє сконцентрованості та переключенню уваги);
- долоні –ребра, та долоня- ребро ( «парканчик справа, парканчик зліва»), вправу виконуємо із підніманням рук над поверхнею (столом, партою) вправа сприяє зосередженості та переключенню уваги);
З найменшими дошкільниками вправи повинні виконуватися зі співом, тому, що у них ще не закритий ритмічний канал. І ось, наприклад, вправа «Печу, печу хлібчик» виконується для розвитку складової сторони мовлення (формування складів у словах). А от, вправа «Оцей пальчик наш дідусь» буде сприяти правильній побудові слова, тобто сприяє правильному порядку складів у слові (наприклад: водере – дерево, петер – тепер, ковора – корова та інші) Сюди віднесу і такі вправи: «Пальчики вітаються», «Сорока ворона», «Гра на фортепіано» .
Пропоную ігри, які легкі у проведенні, доступні та корисні не тільки для формування мовлення вашої дитини, а й для розвитку її зорового сприймання, уваги, пам’яті та мислення.
"Наведи лад"
Візьміть 3-5 карток з 2-3 лексичних тем (наприклад, "Овочі" — огірок, помідор, морква; "Фрукти" — яблуко, груша, слива), перемішайте їх. Дитина повинна розкласти картки на 2 купки. Аналогічно можна організувати гру в лото, під час якої дитина розкладає предметні картинки під сюжетними малюнками (наприклад, овочі — город, фрукти — сад, звірі — ліс).
"Що зайве?"
Візьміть по 4-5 карток двох лексичних тем (наприклад, "Звірі", "Свійські тварини"), викладіть в ряд 4-5 малюнків, один з яких — з іншої лексичної групи (наприклад: вовк, заєць, корова, лисичка). Дитина має визначити, який малюнок зайвий і аргументувати свій вибір.
"День-ніч"
Розкладіть в ряд 4-6 малюнків однієї чи кількох лексичних тем, ознайомте дитину з правилами гри. Коли ви скажете "ніч", дитина заплющує очі; почувши слово "день", розплющує їх та виконує завдання.
Дитина має запам’ятати наявні малюнки, потім назвати, якого із зображених предметів не стало (наприклад: стілець, шафа, ліжко, стіл; не стало шафи).
Дитина має запам’ятати зображення та їх розташування, потім розкласти малюнки так, як вони лежали раніше.
"Знайди відгадку"
Заздалегідь доберіть малюнки та розкладіть їх перед дитиною в ряд.
Назвіть ряд ознак певного предмета. Дитина знаходить відгадку серед малюнків (наприклад круглий великий, гумовий, легкий... м’яч).
Назвіть ряд дій. Дитина знаходить відгадку (наприклад: шумить, сигналить, їде, везе, мчить…машина).
Гру можна провести без використання малюнків, враховуючи особистий досвід дитини (соковите, рум’яне, смачне, солодке, стигле... яблуко).
Дитина самостійно добирає ознаки (дії) до предмета, а ви відгадуєте.
"Що до чого?"
Дорослий заздалегідь добирає малюнки, які можна об’єднати в пари за певною ознакою (колір, форма, величина, призначення і т. п.).
Дитина уважно розглядає запропоновані малюнки, відкладає їх парами, аргументує свій вибір (наприклад: ялинка — береза (це дерева), сукня — светр (це одяг), шафа — стіл (це меблі)).
Дорослий називає слово, а дитина знаходить серед запропонованих пару (повітряна кулька — кавун (ці предмети круглі)).
Гра проводиться без використання малюнків, враховуючи особистий досвід дитини (огірок - листок (ці предмети зеленого кольору)).
"Ланцюжок"
Доберіть предметні малюнки: кіт, курка, морква, сукня, білка; складіть купкою. Почергово показуючи малюнки, ви називаєте слова: миша, яйце, заєць, дівчинка, горіх. Дитина, встановивши зв’язки між малюнком та словом, має запам’ятати почуте. Ви мовчки почергово демонструєте малюнки. Дитина називає відповідні асоціативні слова (кіт — миша, курка — яйце, морква — заєць, сукня — дівчинка, білка — горіх).
Корисно проводити ігри на природі, збагачуючи знання дошкільнят про навколишній світ. Доцільно спонукати дітей до розповідей про те, як пройшов день у дитячому садочку, в які ігри грали, про що цікаве дізналися, кого чи що бачили на прогулянці. Нехай малюк поділиться враженнями від переглянутого мультфільму чи прочитаної йому казки. Щодня дитина має почути від вас чи то казку, чи байку, оповідання або вірш. Вивчайте із малюком напам’ять поетичні мініатюри, відгадуйте загадки, повторюйте скоромовки, чистомовки, домовлянки, аналізуйте разом зміст прислів’їв і приказок. Така комплексна робота дасть змогу досягти позитивних результатів.
Отже, шановні батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Ви маєте набратися терпіння, зацікавити дитину і, таким чином, включити її у цілеспрямовану роботу.
6. З якого віку варто починати професійні заняття із логопедом?
Рання діагностика дітей допоможе виявити мовленнєві порушення у дітей. Якщо до 2 років у дитини не з'явилося мовлення (дитина мовчить) або словник її налічує не більше 10 слів, кваліфікований фахівець зуміє не тільки виправити і поставити звуки, але й стимулювати появу мовлення у неї.
7. А як знайти хорошого логопеда? На що варто звернути увагу?
Моя думка така: «поганих» логопедів не буває. Адже логопед працює «на результат». Це єдиний педагог, який не може поставити погану оцінку за незасвоєний матеріал, а буде добиватися позитивного результату. Інша справа це – практика. Чим більше практики у логопеда із дітьми з порушенням мовлення, тим швидший результат. Та, все ж таки, слід не забувати , що кожний випадок є індивідуальним. Логопед повинен провести повне обстеження дитини, щоб правильно поставити логопедичний висновок і, якщо це потрібно, то направити на додаткове обстеження до фахівців, щоб виключити або підтвердити той чи інший діагноз, для визначення методики, за якою він буде працювати.
8. Якими методиками у своїй практиці користуєтеся Ви?
Працюючи із дітьми з тяжкими порушеннями мовлення я ознайомилася із методикою розвитку мовлення Тамари Новікової-Іванцової, яка пропонує використовувати на заняттях проспівки голосних звуків, складів, слів, (спеціально підібрані мелодії проспівок розвивають у дітей почуття ритму, що є основою складової структури слова), а також дидактичний матеріал по формуванню фрази, це альбоми «Від слова до фрази». Все це систематизовано і дає в практиці швидкий позитивний результат.
В своїй практиці я широко використовую інформаційно-комунікаційні технології ( створюю комп’ютерні ігри , які допомагають дитині розвинути фонематичний слух, пам’ять, увагу, мислення, мовлення). Практикую створення спільних комп’ютерних ігор із дітьми.
9. Ви власниця логопедичного сайту. Що Ваш наштовхнуло до його створення?
У квітні 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв державну цільову програму впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів на період до 2015 року «Сто відсотків».
Серед пріоритетних напрямів розвитку освіти визначено запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій; створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. Необхідність реалізації цих завдань постає у відповідності до стрімкого розвитку сучасного інформаційного суспільства. Одним із базових умінь, викликаних потребами такого суспільства, є володіння знаннями та вміннями ефективно використовувати у своїй професійній діяльності комп’ютерну техніку та інформаційно-комунікаційні технології. У цьому процесі значне місце приділяється впровадженню нових засобів навчання, що використовують можливості сучасного комп’ютера. Проект створення логопедичного сайту «Логопедична новинка» спрямований на можливість обміну інформацією між колегами, надання он-лайн консультацій батькам, підвищення репутації педагога, самореалізації.
10. Які випадки із Вашої практики Вам запам’яталися найбільше?
Сім років тому до мене прийшла перша учениця Емілія із важкою вадою мовлення на фоні моторної алалії. Створюючи нову відео-гру «Допоможи Колобкові» для дівчинки, яка не говорила взагалі, думала: «Чи буде їй цікаво спілкуватися із казковим героєм?» Вісім годин роботи і все! Гра готова! Не дочекавшись наступного заняття, я поділилася відео-грою в соціальних мережах. Увечері зателефонувала мама Емілії: «Любов Йосипівна, дайте нам ще таких «Колобочків»! Моя Міля заговорила!». Я не могла їй нічого відповісти, я плакала…
На ІХ Всеукраїнському конкурсі «Вчитель-новатор» відео-гра «Допоможи Колобкові» увійшла у 100 кращих із 3000 робіт учителів всієї України. Я стала лауреатом конкурсу. Посилання на перегляд відео- гри: https://www.youtube.com/watch?v=PRn-pXTHoCI&t=3s
Коментарi