Інтерв'ю з редактором газети "Гуцульський край"

Розмовляйте з дітьми, щоб з ними не розмовляв логопед.

Любов Йосипівна Чулак народилася, росла і закінчила восьмирічну школу в місті Коломиї. Вступила на навчання до Кременецького педучилища і здобула професію вихователя. У 1993 році приїхала із сім’єю у Косів. У той час важко було знайти роботу за спеціальністю, тому педагогиня силяла гердани та продавала їх на Смоднянському базарі.
– Мої діти відвідували дитячий садок на Москалівці, – згадує Любов Йосипівна. – Я мріяла працювати вихователем. Щоб не втратити кваліфікації, брала активну участь в організації дитячих свят. Одного разу, на день святого Миколая, я з моїм чоловіком та ще з однією мамою показали дітям музичну казку «Котик і Півник». Після цієї вистави мені запропонували працювати вихователем у садочку. До інституту мене «відправила» тодішня директорка Людмила Петрівна Бойчук: «Любо, іди вчитися! У нас логопедичний пункт без логопеда!». І я їй безмежно вдячна за це!
Коли пані Люба готувалася до вступних іспитів, то згадала про підручники, які привезла додому з педучилища. Знайшла коробку з книжками і помітила серед них зошит.
– Я його відкрила і зрозуміла – це знак! Зошит був підписаний «Логопедія. 1 курс». Це були мої конспекти і єдиний зошит, який я забрала додому з педучилища, – каже Любов Йосипівна.
Після закінчення Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника, з 2005 року і дотепер, Любов Чулак працює вчителькою-логопедом логопункту при Косівській початковій школі. Обслуговує чотири заклади міста Косова: початкову школу, ДНЗ №3, ліцей №1, ліцей №2. Заняття проводяться у логопункті і входять у навчальний процес. Додатково працює асистентом кафедри професійної освіти та інноваційних технологій Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
– Мабуть, усі діти в ранньому віці неправильно вимовляють один або кілька звуків. До якого віку це нормально? Коли потрібно звертатися за допомогою до логопеда?
– Мовлення у нормі розвивається до трьох років. У трирічному віці дитина повинна уже говорити реченнями, але може не вимовляти шиплячих звуків (Ш,Ж,Ч) і сонорних (Л,Р). Шиплячі звуки з’являються у дітей чотирирічного віку. Сонорні – у віці від п’яти до шести років. Якщо у трирічному віці дитина шепелявить – це є нормою. Коли ж п’ятирічна дитина не вимовляє шиплячих звуків – це є порушенням мовлення.
Чим старша дитина, тим важче проходить етап корекції. Наведу приклад: п’ятирічна дівчинка навчилася вимовляти звук Р і, зайшовши до класу, гордо і впевнено каже: «Добррррий день» . В той час семирічний хлопчик, який навчився вимовляти звук Р, ніяк не може звикнути до правильної вимови. Йому здається, що всі звертають на нього увагу, і він соромиться. Вміючи вимовити звук Р, дитина не використовує його. Процес автоматизації (введення) звука в активне мовлення триває набагато довше.
– Чи можуть спричинити проблеми з вимовою звуків сюсюкання дорослих з ними у сім’ї?
– Звичайно, велике значення має мовлення батьків. Дитина чує «сюсюкання» і сприймає це як правило. Більше того, це закріплюється, коли батьки радіють, чуючи шепеляве мовлення дитини. Дорослі наслідують мовлення дитини, а дитина в той час наслідує мовлення батьків. І тут – замкнене коло. Часто чую від батьків: «Ой, а мені це так подобається! Та нічого – виросте і зрозуміє».
Так, виросте дитина і зрозуміє, що навколо усі говорять не так, як вона. І з цього часу починає комплексувати, соромитися свого мовлення, менше спілкується із оточуючими. Часто у таких дітей можна діагностувати невроз. Вони нервуються тоді, коли їх ніхто не розуміє.
– Чи «заражаються» діти дефектом мовлення якогось звука від родичів?
– Щодо вимови окремих звуків, то спадковість може проявлятися тільки у будові артикуляційного апарату. Наприклад: коротка вуздечка, малий чи, навпаки, дуже великий язик. Але в основному впливає наслідування дитиною своїх батьків. Дитина відтворює звуки так, як чує. І якщо у сім’ї тато не вимовляє звук Р, а дитина його дуже любить, то вона буде старатися говорити так, як він.
У мене був випадок, коли хлопчик вимовляв звук Р добре у дошкільному віці. А в першому класі, при обстеженні, у нього виявили картавість. Причина: хлопчик почав наслідувати мовлення свого найкращого друга, з яким сидів за партою. Обидвоє приходили на заняття і разом вчилися правильно говорити.
– Який найоптимальніший вік для занять з логопедом. Коли починати?
– Все залежить від того, на якому етапі проходить розвиток мовлення у дитини? Чи відповідає нормі спотворена вимова тих чи інших звуків? Чи говорить дитина взагалі? Одним діткам потрібно займатися з двох років («запускати» мовлення), іншим достатньо пройти корекцію у відповідному віці.
– Якими є мінімальний і може бути максимальний терміни (кількість) занять з логопедом? Від чого це залежить?
– Кожна дитина індивідуальна. І немає чітко визначеного часу. Одні діти уже через місяць після занять говорять правильно, інші можуть відвідувати заняття упродовж року. Велике значення має те, чи займаються батьки з дитиною вдома за рекомендацією логопеда. Адже язик – це орган нашого тіла і його потрібно тренувати кожного дня: виконувати вправи, рекомендовані логопедом. І якщо цього не робити, то процес корекції буде тривалим. Погодьтеся, якщо робити вправи два рази на тиждень (по 5 хв) у кабінеті логопеда, це не буде ефективним. Після постановки звука є наступні етапи: закріплення вимови ізольованого звука, автоматизація звука у складах, у окремих словах, у словосполученнях, реченнях, зв’язному мовленні.
– З вашого досвіду: у кого проблем з вимовою звуків більше – у хлопчиків чи у дівчаток?
– Хлопчиків було завжди більше, ніж дівчаток.
– Які дефекти мовлення логопеди вважають легкими, а які – важкими.
– Фонетичне порушення є найлегшим – це, коли діти не вимовляють звуки однієї групи, наприклад, тільки шиплячі або тільки сонорні. Наступний вид порушення: фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення – це, коли діти не вимовляють дві і більше груп звуків, а також не можуть їх розрізнити за звучанням. Тобто замінюють звук Ш на звук С, звук Р на звук Л. І замінюють їх не тільки в усному мовленні, а й у писемному. Найважчою вадою є загальне недорозвинен­ня мовлення.
– Зараз у дітей більше чи менше проблем з правильною вимовою звуків, якщо порівнювати від початку вашої діяльності?
– Коли я почала працювати (2005 рік) вчителем-логопедом, дітей із дефектами мовлення було значно менше. В одному класі серед 20-ти учнів проблеми зі звуковимовою могли мати 4-5. Зараз навпаки: з 20-ти дітей правильно говорять тільки 4-5 дітей.
Я пояснюю батькам, що мовлення – це складний процес, у якому беруть участь багато органів, а не один язик. Найбільше значення у цьому процесі має правильне дихання. Від нього залежить правильна вимова звука Р, темп і ритм мовлення. Я навчаю батьків та дітей, як правильно дихати діафрагмою. Язик може бути «готовий» до постановки звуків, але, якщо діафрагмальне дихання не сформоване, то звук Р дитина не зможе відтворити.
Батьки мене запевняють: «Але ж нас ніхто не вчив правильно дихати, і ми усі говоримо правильно!».
Я їм відповідаю: «Так, але в дитинстві ви не сиділи цілий день у хаті з телефоном. У вас його, на щастя, не було. Ви бігали на майданчиках, грали у командні ігри, стрибали через гумку, лазили по деревах, каталися на велосипедах, ролика, лижах, санах. Ваш організм розвивався і формувалося дихання без додаткових вправ».
До дитячого садка приходять діти, в яких є загальне недорозвинення мовлення. Вони або не говорять взагалі, або їхнє мовлення не є зрозумілим для оточуючих. І всі вони залежні від перегляду анімацій (ігор, мультфільмів тощо) у телефоні. Спостерігаємо, що навіть поїсти дитина не може без перегляду мультфільму.
Дитина вимагає спілкування чи якихось дій. Батьки ж вибирають телефон. Але він не вимагає мовлення. У телефоні герої самі говорять і відповідають. У дитини немає потреби розмовляти з телефоном. І навичка спілкування не розвивається, а навпаки, зникає. І це є однією із причин недорозвинення мовлення у дітей. Потім батьки йдуть до логопеда з надією, що він швидко все виправить. На жаль, цей процес не є швидким і легким. Найлегше у цьому процесі батькам (їм потрібно привести дитину на заняття), вчителю (йому потрібно використати на занятті свої педагогічні вміння). Але найважче – дитині.
– Розкажіть про свою студію «Логопедійка».
– У період карантину, від березня 2020 року, я і мій син почали роботу над великим проєктом зі створення комп'ютерних інтерактивних ігор для дітей, що потребують логопедичної корекції. Назвали його «Логопедійка».
Я, як учитель, складаю ігри згідно з корекційними програмами, затвердженими МОН України. Якщо раніше я обмежувалася короткими інтерактивними іграми, які створювала у програмі PowerPoint, то зараз, завдяки синові (він знає мову програмування), зроблено інтерактивні збірки для формування та розвитку мовлення. Це ігри для обстеження і корекції усного та писемного мовлення дітей, для формування мовлення в цілому (для немовленнєвих дітей), для розвитку лексичної та граматичної сторін мовлення, для розвитку слухового сприймання та фонематичного слуху, навич­ки звукового аналізу та синтезу слів. Завдяки таким іграм, кожен педагог зможе результативно провести урок дистанційно, що є актуальним сьогодні. Нашими іграми користуються педагоги України, їх використовують батьки дітей з особливими потребами для «запуску» мовлення. Усі ігри озвучені, тому вони підходять для навчання дітей із порушенням слуху.
Сайт нашої студії є в Інтернеті.
– Чи можна виправити дефекти мовлення у дорослому віці?
– Так, можна, але є одне «але». У дорослому віці важко навчитися вживати поставлений звук у активному мовленні. Наприклад, дорослий навчився правильно вимовляти звук Р. Уявіть собі, що людина повинна перевчити 80 тисяч слів, у яких є цей звук. Це так – ніби потрібно вивчити іншу мову. Наприклад, я скажу вам, що від сьогоднішнього дня звук М потрібно вимовляти як звук Ж. Чи зможете ви швидко переключитися на іншу вимову і не помилятися? Так само людина переключається на вимову правильного звука Р, і на це потрібен час, щоби мовлення було плавним без виділення (наголошення) виправленого звука.
У моїй практиці було двоє жінок, які у дорослому віці навчилися вимовляти звук Р. Одна із них – мама дівчинки, яка відвідувала логопедичні заняття. Після постановки звука я надала рекомендації, як ввести поставлений звук у активне мовлення. На жаль, чуда не сталося. У активному мовленні мої дорослі учениці не вимовляють цей звук правильно. Щоб цього досягти, потрібно інтенсивно працювати над самоконтролем і мати неабияку мотивацію.
– Чи можете дати універсальні поради батькам, котрі помітили у своїх дітей неправильну вимову звука чи звуків?
– Я часто чую від молодих мам: «Не колиши дитину, бо привикне, а я тоді буду змушена увесь час колисати!». Тому моя порада перша: колишіть своїх новонароджених дітей і обов’язково співайте їм колискові пісні. Кожне слово має певну кількість складів, наголос, а отже – і свій ритм. Дітей, у яких не сформоване мовлення або порушена складова його частина (говорить окремими звуками чи складами, не домовляє склади, переставляє склади місцями) у майбутньому буде колисати логопед! І є спеціальні методики, в яких початок роботи з немовленнєвою дитиною починаються з колисання!
Співайте дітям колискові пісні, тримаючи їх на руках. Це допоможе дітям почути ваш тембр, дрижання голосових зв’язок і почати відтворювати свої перші лепетання та гуління.
Порада друга: говоріть зі своїми дітьми про все! Одягаючи дитину, підкріплюйте словами свої дії. Гуляєте з дитиною – не мовчіть, розповідайте про все, що бачите навколо. Ваше мовлення має бути чітким, плавним і виразним.
Порада третя: обов’язково розвивайте у дитини навички самообслуговування. Вчіть дитину одягатися і роздягатися, взуватися, застібати гудзики, зав’язувати шнурівки самостійно. Це розвине мислення у вашої дитини та пришвидшить розвиток мовлення. Бо вони «крокують» разом.
Читайте, коментуйте, розповідайте, радійте кожному слову вашої дитини!
Щодо звуковимови: рекомендую звернутися за консультацією до логопеда, щоб не нашкодити дитині. Не заставляйте дитину вимовляти той звук, який вона не вміє. Бо часто діти, які говорили замість звука Р звук Л, або цей звук був відсутній (риба=…иба, рак=…ак) на вимогу батьків замінювали звук Р на велярний або «горловий» – ГР. Дітям так хочеться потішити вас звуком Р, що вони починають «гарчати». Не всі батьки вміють відрізнити звучання правильного звука від неправильного. І радіють, що нарешті дитина «ричить». А велярний (горловий) звук важко піддається корекції. У моїй практиці були такі випадки. Думаю, що батьки прочитають, упізнають себе і посміхнуться, адже проблеми уже позаду.
Дорогі батьки! Допомагайте своїй дитині стати успішною у житті. Адже перше, чим може представити себе людина у суспільстві – це мовлення!
Розмову вела Аліса МУДРИЦЬКА.

Газета «Гуцульський край», №48 від 2 грудня 2022 року.

Питання-відповіді

1. Дуже часто батьки задумуються до кого звертатися за допомогою: до логопеда чи до дефектолога. Поясніть, будь ласка, у чому відмінності роботи цих спеціалістів?

Дітей із різними мовленнєвими порушеннями навчає правильно говорити вчитель-логопед. Логопед займається постановкою звуків, відтворенням складової частини слова, будовою фрази та розвитком зв’язного мовлення. Розвиває усі підсистеми мовлення: синтаксичну, морфологічну, лексичну і фонематичну. Але є діти із тяжкими мовленнєвими порушеннями, які не тільки не вміють говорити, а ще й не розуміють зверненої мови. У таких дітей страждає сенсорна сторона мовлення. Це діти із сенсорною алалією, сенсорно-моторною алалією, аутизмом. З такими дітьми спочатку чи паралельно працює вчитель-дефектолог. Він навчає дітей розуміти мовлення.

2. За якими ознаками батьки можуть визначити, що у дитини є проблеми із мовленням?

Мовлення розвивається до трьох років. Дворічна дитина говорить короткими фразами. Трьохрічна дитина у своєму мовленні користується простими реченнями. Вміє вимовляти усі звуки, крім шиплячих та сонорних. Шиплячі звуки появляються від 4 до 5 року життя дитини. Сонорні звуки появляються в мовленні дитини від 5 до 6 року життя дитини.

Отже, якщо дитина не вміє висловити свою думку реченням, переставляє склади у словах, пропускає склади чи звуки у словах, не відмінює слова, нечітко вимовляє усі звуки згідно свого віку, це означає, що у дитини є затримка мовленнєвого розвитку.

3. Зараз все більше дітей у яких діагностується порушення мовленнєвого розвитку. Як Ви гадаєте, з чим це пов’язано?

Перш за все – це є педагогічна занедбаність. Часто батьки у домашніх справах забувають про своє чадо. Мало спілкуються із дитиною. Тішаться, коли малюк проводить час перед телевізором чи комп’ютером. Та чи усвідомлюють, що ані телевізор, ані комп’ютер не вимагають у дитини мовлення? Цю причину я би виділила як найголовнішу. Далі, збираючи анамнези немовленнєвих дітей, можу сказати, що на розвиток мовлення часто впливають такі фактори: асфіксії при народженні, родові травми та травми голови у перші роки життя та спадковість.

4. Чи є різниця у розвитку мовлення хлопчиків та дівчаток?

Статистика показує, що немовленнєвих хлопчиків більше ніж дівчаток. Факт залишається фактом - різниця є, але немає єдиної думки, якому саме фактору цю різницю приписати: особливостям розвитку мозку і організму тієї чи іншої статі, чи все-таки особливостям раннього виховання. Швидше за все, істина десь посередині. Нам же, дорослим, досить просто знати, що середньостатистична двадцятимісячна дівчинка має словниковий запас у два рази більший, ніж середньостатистичний двадцятимісячний хлопчик. А раз словник в два рази більше, то і мовного досвіду у дівчаток в цьому віці накопичується більше. Таким чином, завдяки життєвому досвіду, ми знаємо, що дівчатка раніше починають говорити: у них - у відповідному віці - більш чітка і правильна вимова, в мовленні раніше з'являються речення.

5. Як допомогти розговоритися малюкам? Які б Ви порадили ігри на розвиток мовлення?

Отже, коли і з чого починати? Відповідь дуже коротка і дуже проста: якомога раніше і з найпримітивнішого. І перша вправа, яка позитивно впливає на мовлення дитини це – колисання! Колишіть свою дитину на руках, співайте їй, щоб дитина відчувала вашу вібрацію голосу, а в подальшому могла відтворити її. Бо потім, вашу дитину у 5 років буде колисати логопед, щоб сформувати ритміко-інтонаційну сторону мовлення.

Можливо, ані мами, ані бабусі ніколи не замислювалися над тим, що вони на підсвідомому рівні з перших днів життя малюка починають розвивати рухи його ручок. Пригадайте, коли він був зовсім крихітним, у нього був добре розвинений хапальний рефлекс. Ручки завжди затиснуті в кулачки. Хіба ви не намагалися їх розтиснути? Адже це вже перша, найдоступніша для його віку вправа! Перше підстригання нігтиків — цей процес також проводиться досить-таки рано. Для того щоб здійснити цю складну процедуру, мама тривалий час тримає у руках кожен пальчик, тим самим масажуючи його подушечку.

Найосновніші вправи, з яких починається уся дрібна моторика:

- вправи: « Заєць», «Коза» ( спочатку: два «зайчика», дві «кози», потім : «коза» справа, «заєць» зліва) - сприяють формуванню пози пальців, сконцентрованості та переключенню уваги);

- долоні вверх, долоні вниз ( сховали-показали) , одна долоня закрита, друга долоня відкрита (вправу виконуємо із підніманням рук над поверхнею (столом, партою) вправа сприяє зосередженості та переключенню уваги);

- кулаки-долоні та кулак - долоня (потрібно ускладнювати вправу: піднімати руки вверх і опускати вниз – сприяє сконцентрованості та переключенню уваги);

- долоні –ребра, та долоня- ребро ( «парканчик справа, парканчик зліва»), вправу виконуємо із підніманням рук над поверхнею (столом, партою) вправа сприяє зосередженості та переключенню уваги);

З найменшими дошкільниками вправи повинні виконуватися зі співом, тому, що у них ще не закритий ритмічний канал. І ось, наприклад, вправа «Печу, печу хлібчик» виконується для розвитку складової сторони мовлення (формування складів у словах). А от, вправа «Оцей пальчик наш дідусь» буде сприяти правильній побудові слова, тобто сприяє правильному порядку складів у слові (наприклад: водере – дерево, петер – тепер, ковора – корова та інші) Сюди віднесу і такі вправи: «Пальчики вітаються», «Сорока ворона», «Гра на фортепіано» .

Пропоную ігри, які легкі у проведенні, доступні та корисні не тільки для формування мовлення вашої дитини, а й для розвитку її зорового сприймання, уваги, пам’яті та мислення.

"Наведи лад"

Візьміть 3-5 карток з 2-3 лексичних тем (наприклад, "Овочі" — огірок, помідор, морква; "Фрукти" — яблуко, груша, слива), перемішайте їх. Дитина повинна розкласти картки на 2 купки. Аналогічно можна організувати гру в лото, під час якої дитина розкладає предметні картинки під сюжетними малюнками (наприклад, овочі — город, фрукти — сад, звірі — ліс).

"Що зайве?"

Візьміть по 4-5 карток двох лексичних тем (наприклад, "Звірі", "Свійські тварини"), викладіть в ряд 4-5 малюнків, один з яких — з іншої лексичної групи (наприклад: вовк, заєць, корова, лисичка). Дитина має визначити, який малюнок зайвий і аргументувати свій вибір.

"День-ніч"

Розкладіть в ряд 4-6 малюнків однієї чи кількох лексичних тем, ознайомте дитину з правилами гри. Коли ви скажете "ніч", дитина заплющує очі; почувши слово "день", розплющує їх та виконує завдання.

Дитина має запам’ятати наявні малюнки, потім назвати, якого із зображених предметів не стало (наприклад: стілець, шафа, ліжко, стіл; не стало шафи).

Дитина має запам’ятати зображення та їх розташування, потім розкласти малюнки так, як вони лежали раніше.

"Знайди відгадку"

Заздалегідь доберіть малюнки та розкладіть їх перед дитиною в ряд.

Назвіть ряд ознак певного предмета. Дитина знаходить відгадку серед малюнків (наприклад круглий великий, гумовий, легкий... м’яч).

Назвіть ряд дій. Дитина знаходить відгадку (наприклад: шумить, сигналить, їде, везе, мчить…машина).

Гру можна провести без використання малюнків, враховуючи особистий досвід дитини (соковите, рум’яне, смачне, солодке, стигле... яблуко).

Дитина самостійно добирає ознаки (дії) до предмета, а ви відгадуєте.

"Що до чого?"

Дорослий заздалегідь добирає малюнки, які можна об’єднати в пари за певною ознакою (колір, форма, величина, призначення і т. п.).

Дитина уважно розглядає запропоновані малюнки, відкладає їх парами, аргументує свій вибір (наприклад: ялинка — береза (це дерева), сукня — светр (це одяг), шафа — стіл (це меблі)).

Дорослий називає слово, а дитина знаходить серед запропонованих пару (повітряна кулька — кавун (ці предмети круглі)).

Гра проводиться без використання малюнків, враховуючи особистий досвід дитини (огірок - листок (ці предмети зеленого кольору)).

"Ланцюжок"

Доберіть предметні малюнки: кіт, курка, морква, сукня, білка; складіть купкою. Почергово показуючи малюнки, ви називаєте слова: миша, яйце, заєць, дівчинка, горіх. Дитина, встановивши зв’язки між малюнком та словом, має запам’ятати почуте. Ви мовчки почергово демонструєте малюнки. Дитина називає відповідні асоціативні слова (кіт — миша, курка — яйце, морква — заєць, сукня — дівчинка, білка — горіх).

Корисно проводити ігри на природі, збагачуючи знання дошкільнят про навколишній світ. Доцільно спонукати дітей до розповідей про те, як пройшов день у дитячому садочку, в які ігри грали, про що цікаве дізналися, кого чи що бачили на прогулянці. Нехай малюк поділиться враженнями від переглянутого мультфільму чи прочитаної йому казки. Щодня дитина має почути від вас чи то казку, чи байку, оповідання або вірш. Вивчайте із малюком напам’ять поетичні мініатюри, відгадуйте загадки, повторюйте скоромовки, чистомовки, домовлянки, аналізуйте разом зміст прислів’їв і приказок. Така комплексна робота дасть змогу досягти позитивних результатів.

Отже, шановні батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Ви маєте набратися терпіння, зацікавити дитину і, таким чином, включити її у цілеспрямовану роботу.

6. З якого віку варто починати професійні заняття із логопедом?

Рання діагностика дітей допоможе виявити мовленнєві порушення у дітей. Якщо до 2 років у дитини не з'явилося мовлення (дитина мовчить) або словник її налічує не більше 10 слів, кваліфікований фахівець зуміє не тільки виправити і поставити звуки, але й стимулювати появу мовлення у неї.

7. А як знайти хорошого логопеда? На що варто звернути увагу?

Моя думка така: «поганих» логопедів не буває. Адже логопед працює «на результат». Це єдиний педагог, який не може поставити погану оцінку за незасвоєний матеріал, а буде добиватися позитивного результату. Інша справа це – практика. Чим більше практики у логопеда із дітьми з порушенням мовлення, тим швидший результат. Та, все ж таки, слід не забувати , що кожний випадок є індивідуальним. Логопед повинен провести повне обстеження дитини, щоб правильно поставити логопедичний висновок і, якщо це потрібно, то направити на додаткове обстеження до фахівців, щоб виключити або підтвердити той чи інший діагноз, для визначення методики, за якою він буде працювати.

8. Якими методиками у своїй практиці користуєтеся Ви?

Працюючи із дітьми з тяжкими порушеннями мовлення я ознайомилася із методикою розвитку мовлення Тамари Новікової-Іванцової, яка пропонує використовувати на заняттях проспівки голосних звуків, складів, слів, (спеціально підібрані мелодії проспівок розвивають у дітей почуття ритму, що є основою складової структури слова), а також дидактичний матеріал по формуванню фрази, це альбоми «Від слова до фрази». Все це систематизовано і дає в практиці швидкий позитивний результат.

В своїй практиці я широко використовую інформаційно-комунікаційні технології ( створюю комп’ютерні ігри , які допомагають дитині розвинути фонематичний слух, пам’ять, увагу, мислення, мовлення). Практикую створення спільних комп’ютерних ігор із дітьми.

9. Ви власниця логопедичного сайту. Що Ваш наштовхнуло до його створення?

У квітні 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв державну цільову програму впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів на період до 2015 року «Сто відсотків».
Серед пріоритетних напрямів розвитку освіти визначено запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій; створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. Необхідність реалізації цих завдань постає у відповідності до стрімкого розвитку сучасного інформаційного суспільства. Одним із базових умінь, викликаних потребами такого суспільства, є володіння знаннями та вміннями ефективно використовувати у своїй професійній діяльності комп’ютерну техніку та інформаційно-комунікаційні технології. У цьому процесі значне місце приділяється впровадженню нових засобів навчання, що використовують можливості сучасного комп’ютера. Проект створення логопедичного сайту «Логопедична новинка» спрямований на можливість обміну інформацією між колегами, надання он-лайн консультацій батькам, підвищення репутації педагога, самореалізації.

10. Які випадки із Вашої практики Вам запам’яталися найбільше?

Сім років тому до мене прийшла перша учениця Емілія із важкою вадою мовлення на фоні моторної алалії. Створюючи нову відео-гру «Допоможи Колобкові» для дівчинки, яка не говорила взагалі, думала: «Чи буде їй цікаво спілкуватися із казковим героєм?» Вісім годин роботи і все! Гра готова! Не дочекавшись наступного заняття, я поділилася відео-грою в соціальних мережах. Увечері зателефонувала мама Емілії: «Любов Йосипівна, дайте нам ще таких «Колобочків»! Моя Міля заговорила!». Я не могла їй нічого відповісти, я плакала…

На ІХ Всеукраїнському конкурсі «Вчитель-новатор» відео-гра «Допоможи Колобкові» увійшла у 100 кращих із 3000 робіт учителів всієї України. Я стала лауреатом конкурсу. Посилання на перегляд відео- гри: https://www.youtube.com/watch?v=PRn-pXTHoCI&t=3s

Кiлькiсть переглядiв: 433

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.